3644
1

Ніжин

Ніжин — районний центр Ніжинського району Чернігівської області, місто обласного значення, розташоване на берегах ріки Остер за 80 км від обласного центру. Вузол залізничних та автомобільних шляхів.

Місцевість, на якій розташовано сучасне місто, була заселена ще в глибоку давнину. Про це свідчать виявлені археологами в околицях міста стародавні поселення доби бронзи, раннього залізного віку та давніх слов'ян, а також неодноразові знахідки скарбів давньоримьских монет перших століть н. е., ювелірних прикрас IV–V ст. та давньоруських срібників Х-ХІ ст. Під час археологічних розкопок в Ніжині, що розпочалися у 1989–1991 рр. на території міста знайдено сліди двох давньоруських городищ (урочища «Замок» та «Городок») та багатьох сільських поселень Х-ХІІІ ст.

Вперше Ніжин згадується у Літопису Руському за Іпатським списком («Повість временних літ») у 1078 р. відбулася міжусобна битва між князями Олегом Святославичем і Борисом Вячеславичем з одного боку, їхніми дядьками Ізяславом і Всеволодом Мстиславичами та синами двох останніх Ярополком Ізяславичем і Володимиром Мономахом — з іншого: «І пішли насупроти. І коли були вони на місці на Ніжатиній ниві і зійшлися обидва [війська], сталася січа люта.». У цій битві загинув київський князь Ізяслав. Битва «у села» на Ніжатиній ниві згадується також у «Слові о полку Ігоревім». Вважається, що перша назва Ніжина була «Ніжатин» (від давньословянського чоловічого імені «Ніжата»), а місцевість носила назву «Ніжатина Нива». У 1135 р. «град Ніжатин» згадується серед міст, спалених половцями.

У 1147 р. на цій місцевості згадується місто Уненіж («Коли ж почули інші городи, Уненіж, Біла Вежа, Бохмач, — що Всеволож узятий, то побігли до Чернігова…»). Уненіж у XII ст. був укріпленим пунктом Чернігівського князівства.

У жовтні 1239 р. загін монгольського хана Мунке дорогою на Чернігів знищив укріплення стародавнього Ніжина (під час археологічних розкопок знайдено сліди пожежі та монгольської зброї). Населення міста на тривалий час відходить під захист Остерських та Смолянських боліт, про що свідчать рештки поселень XIII–XIV ст. на західній околиці міста. Майже півтора століття в спустошених околицях міста кочували нікому не підлеглі ватаги бродників.