4594
4

Ужгород

Ужгород — місто на річці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Розташоване за 811 км від Києва, на кордоні зі Словаччиною.

Історія

На території Ужгорода виявлено залишки поселень, найдавніші з яких налічують понад сто тисяч років. Упродовж давніх віків через територію сучасного міста пройшло чимало племен і народів: гуни, авари, бургунди даки, кельти, сармати. Одними з перших відомих засновників ужгородського поселення були білі хорвати, які у другій половині 1-го тисячоліття заселили територію сучасного Ужгорода. Поселення називалося Онґвар (або Унґвар, чи Гунґвар, чи Унґювар). Протягом століть історично склалися три центри міста: Горяни, Замкова гора і Радванка.

У IX столітті було як городище-фортеця на Замковій горі, яке існувало як ранньофеодальне місто. Воно стало центром новоутвореного слов'янського князівства очолюваного князем Лаборцем. На заході князівство Лаборця межувало з Великоморавським князівством, а на півдні — з Першим Болгарським царством. У 894 році угорські племена під керівництвом вождя Алмоша та військового вождя Арпад, а протягом чотирьох днів штурмували фортецю міста, у якій князь зі своєю дружиною вів оборону. Але так як сили були нерівними, князь та його військо потерпіло краху. Саме городище було зруйнованно. Після приходу угорців навколо замку починає утворюватися містечко. У 1086 році воно зуміло вистояти атаки половецької орди хана Кутеска.

У 1241–1242 роках татаро-монгольські племена під керівництвом хана Батия знищили місто. Нове місто (Унгуйвар) — Новий Ужгород за наказом угорського короля Бели IV, 1248 року будують на новому місці, у сучасному мікрорайоні Горяни. Тут також збудували нову фортецю і поруч з нею церкву (Горянська ротонда).

1290 року новим господарем міста стає канцлер Угорського королівства — Омодей Аба. На початку XIV ст. під час феодальних міжусобних війн місто зазнало велиуих ушкоджень. У 1312 році новим господарем міста-фортеці став Петро Пете, який вже 1315 року піднімає невдале дворічне повстання проти короля.

У 1318 році місто отримало нових господарів — італійських графів Другетів, династії яких володіли ним протягом 360 років. Філіп Другет будує нову кам'яну фортецю на місці сучасного замку. Під час їх правління, місто починає рости та укріплюватись. У 1384 році завершилося будівництво нового замку, а також відкрито першу в місті школу. Уже 1430 року Ужгород отримує привілеї від короля.

На протязі XVI ст. Ужгород зазнає величезних втрат та ушкоджень. 1514 рік під час великого повстання під проводом Дєрдя Дожі місто пережило катастрофічне руйнування. Після поразки угорців у битві з турками в 1526 році біля Могача Угорське королівство було розділено на три частини одна з яких Трансільванське князівство, друга — центральна Угорщина під владою турків, третя західна та північна Угорщина під владою австрійських Габсбургів. Місто Ужгород на тривалий час стає ареною міжусобних боїв. Так, 1538 року Ужгород відійшов до Трансільванії, а вже 1540 року його захопили австрійські війська. У 1564 році місто знову було атаковано трансільванськими військами.

Нові господарі графи Другети зміцнили роль міста, як економічного та торгівельного центру. У цей час відбуваються перебудова замку та будівництво нових церков. Збереглася з того часу і печатка з написом «Печатка міста Ужгорода. 1675 рік», на якій зображено герб міста: щит із двома виноградними лозами, а на них три листки і два ґрона винограду, що вказувало на основне заняття його мешканців. Цей герб існував майже без змін до 1918 року.

У 1707 році Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца II Ракоці.

Найбільший вплив на Ужгород із політичних подій XIX століття справила Угорська революція 1848—1849 років. 27 березня 1848 року в місті офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. Для придушення революції Габсбурзький абсолютизм покликав на допомогу армію царської Росії. Не в силах протистояти їм, визвольна війна зазнала поразки. Монархія була знову відновлена. 1849 року Ужгород став центром Руського округу, нового територіального утворення в Австрійській імперії, але вже 1850 році воно було ліквідовано.

У 1863 році в Ужгороді була відкрита перша друкарня з українським шрифтом, У 1869 — діяв перший на Закарпатті лісопильний завод, 28 серпня 1872 почала працювати ділянка Ужгород — Чоп Угорської Північно-Східної залізниці. 1886 року побудована меблева фабрика, 1897-го з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород — Будапешт, а в 1902-му було здано в експлуатацію першу Ужгородську електростанцію.

Перша світова війна не обійшла стороною місто. 12 січня 1919 року полк чехословацьких легіонерів зайняв правобережну частину міста, лівобережна ж залишилася під владою Угорщини. А 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки, а Ужгород став адміністративним центром автономного округу. Від 2 листопада 1938 року Ужгород передано Угорщині.

У 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у Другу світову війну. До кінця 1944 року бої підійшли до Ужгорода. Війна не принесла місту якихось істотних руйнувань, хоча призвела до значних змін у населенні міста. У боях за місто брали участь частини 4-го Українського фронту, які 27 жовтня 1944 року оволоділи Ужгородом.

Дата офіційного передання зі складу ЧСР до складу СРСР — 26 червня 1945 року. Новий період приніс у життя краю значні зміни. Зокрема, радянська влада розцінювала край як надважливий військовий плацдарм у центрі Європи за Карпатськими горами, одразу з чотирма державними кордонами (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія).

Загалом на території області на 1990 рік було зосереджено до 200 тисяч військовослужбовців. Для цього місто піддалося індустріалізації. Тому нові житлові райони робилися з розмахом і змінили обличчя міста. Території, де будували багатоповерхові панельні будинки, «хрущовки» та «брежнєвкі», згодом стали під загальною назвою «Новий район». За радянські часи в місті був побудований Ужгородський державний університет, або сучасний УжНУ.

З 1991 року місто переходить до складу України.

Нині Ужгород за свою дуже багату історичну цінність та унікальну природу, що справедливо отримує статус туристичного центру.

Географія

Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж (105 км в межах України). Територія міста становить 41,56 км². Протяжність міста з півночі на південь — 12 км, зі сходу на захід — 5 км. Найвища точка Ужгорода — гора Велика Дайбовецька — 224 м. Площа зелених масивів і насаджень становить 1574 га, крім цього, Ужгород оточений лісами. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша за лівобережну. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 4 пішохідно-транспортних 2 пішохідні та 1 залізничний.