Туристична компанія «ТамТур»ТамТур — там, де ти Є!
Наш графік роботи кожен день з 09:00 - 20:00. Кожні 10% з доходу ми відправляємо через програму «United 24» на допомогу ЗСУ.
(067) 446-75-35 - Валентина
Туристична компанія «ТамТур»Унікальність заповідника
Ось у чому унікальність заповідника – тут бережуть історію, яку протягом століть намагаються спотворити недруги. Правдива історія – не зубр, не усурійський тигр, проте, її треба охороняти не менш прискіпливо, бо щезне. А без неї – ніяк. Так, він не схожий на інші, хоч має на своїй території чимало мальовничих пейзажів та багато історичних споруд. Основа-основ «Поля» – аура незламності та непокори, яка панує над цією місциною з того самого періоду – з літа 1651 року, коли боронити свою землю від шляхти вийшли усі, хто міг тримати в руках зброю та бачив сенс у визвольній боротьбі. А це були не лише військові тих часів, козаки, але й звичайнісінькі селяни. 30 000 з них не повернулося додому. Майже всі.Архітектурний ансамбль
Заповідник «Поле Берестецької битви» був створений у 1991 році на основі вже існуючого музею «Козацькі могили». Згодом він набув статусів державного (1998 р.) та Національного (2008 р.).Архітектурна цінність заповідника полягає у наявності на його території пам’ятки дерев’яного зодчества Михайлівської церкви та оригінального триярусного Свято-Георгіївського храму, аналогів якому немає ніде у світі.Михайлівська – то та сама,що в ній напередодні битви вимовляв щиру молитву Богдан Хмельницький, котрий і підняв народ на визвольну боротьбу. Але чомусь не допомогла молитва… А церкву, яка до 1912 року знаходилася в абсолютно іншому місці, перевезли сюди, на поле битви, й склали знову, надавши точного первісного вигляду.Другий цінний архітектурно-історичній пам’ятник побудований у стилі українського бароко й містить у собі аж три храми: перший – храм святої Параскеви, другий – святого Георгія Переможця, третій – великомучеників Бориса та Гліба.Споруда вражає своєю величчю та унікальним оздобленням: картини, ікони, фрески на її стінах створені знаними українськими митцями – Їжакевичем, Корецьким, Пилипчуком.Тут все нагадує про ту велику битву, у якій Україна , не перемігши, довела свою здатність до боротьби та прагнення до свободи. У колишніх монастирських келіях розташувалася музейна експозиція, яку постійно поповнюють нові експонати – козацькі та шляхетські артефакти, бойові чи побутові, їх до цього часу знаходять в околицях поля битви.З чого все починалося
Якщо мова вже зайшла про знахідки, то було б гріх не згадати про найперші з них, ті, завдяки котрим, власне, й виник музей. Влітку 1908 року один із жителів сусідніх сіл, обробляючи свій лан, знайшов не багато, не мало – 16 козацьких шабель та 32 мушкети (їх і тепер можна побачити серед експозиції).Далі був збір коштів, побудова Георгіївського храму та підземного шляху між двома церквами й саркофагу, де покояться останки захисників.Проте, незважаючи на унікальність території та споруд, кожна нова влада, що приходила на цю землю, нехтувала пам’ятками та зневажала їх, перетворюючи храми то на конюшню, то на кролеферму.Стабільність у музеї настала у 60-х роках минулого століття, коли йому був повернутий статус історичного пам’ятника.«Де ж теє містечко, Берестечко»? Географія, маршрут
На час події, битви з шляхтою, на території сучасної Рівненської області існувало таке село – Берестечко, ключовий населений пункт. І хоча в сучасних маршрутниках у зв’язку із заповідником все більше згадують Пляшеву, Острів та Солонів, історичне село нікуди не поділося, просто транспортне сполучення з ним не дуже зручне для туристів.Отже, щоб добратися до «Поля Берестецької битви» – найближче до Радивилова ( райцентру) з Рівного, Луцька та Львова автотранспортом. Далі треба орієнтуватися на вже згадані села: Пляшеву, Острів та ще Митницю або Рідків.Навколо світу
