Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09 (viber)(097) 469-27-49(063) 266-22-05 (viber)
  • 1679
  • 4

Про що можна дізнатися у мурах Пнівського замку

6 вересня 2016

Про Пнівський замок це укріплення розповідають чимало дивних історій.

У кожного "достойного" замку мають бути свої легенди і привиди. Не виключенням є і Пнівський замок, який знаходиться на невисокому пагорбі на околиці міста Надвірної, якщо їхати в бік села Пнів.

Фортеця на підвищенні видається достатньо великою за площею – напевне одна з найбільших цитаделей в Україні.

Після остаточного занепаду могутнього Галицько-Волинського Князівства, а саме після трагічної смерті 1340 року останнього галицького князя Болеслава-Юрія ІІ, Галицька земля в другій половині ХІV сторіччя була остаточно захоплена королем Казимиром.

Польські феодали намагалися закріпитися на захоплених землях за допомогою численних фортець та замків. У XVI сторіччі споруджують Пнівський замок, що до появи Станіславської фортеці вважався найсильнішою твердинею на Прикарпатті. Будували його феодали волоського походження Куропатови, що отримали ці землі за військову службу від короля Владислава Опільського.

Остаточної форми замок досяг аж у XVIІ сторіччі. Огляд сьогоднішніх руїн свідчить про те, що фортецю неодноразово перебудовували. У плані замок - це неправильний п'ятикутник з виступаючими наріжними оборонними вежами, котрі походять з різних часів. Зовнішні мури замку складені з ламаного каменю, цегли - товщиною до півтора метра. Доступ до замку зі східного боку утруднював кількаметровий схил, із західного - досить глибокий рів, з двох інших сторін - розташована зовсім доступна рівнина. В обороноздатності твердині природні умови відігравали другорядну роль. Свою неприступність замок здобув завдяки створенню добре продуманої системи штучних засобів оборони.

Фортеця витримала багато облог, зокрема турецький напад 1676 року, коли було зруйновано майже всі укріплення Івано-Франківської області (крім Станіславської фортеці).

Інформації про успішні облоги чи штурми збереглось не багато (зокрема, у 1621 році, опришки ніби як підкопались до замку й зненацька захопили). Після втрати обороноздатності у XVIII ст., замок стає чимось типу маєтку, поступово руйнується й на початку XIX ст. його частковво розбирають на благородну справу побудови броварні.

Руйнується замок і до сих пір – декілька років тому завалилась одна з найбільш вцілілих веж. Надземні комунікації присутні - зараз же до замку не складно заїхати на авто.

У Пнівському замку, подейкують, живуть привиди. Про це укріплення розповідають чимало дивних історій. Одна з легенд про привидів-сторожів. Мешканці Пнева розповідають, що кілька років тому під час розкопок будівельникам вдалося побачити кілька дивних "істот". Робітники розкопали кімнату, якої нема на жодних кресленнях кам’яної споруди. За легендою, сторожі вхідної вежі ретельно перевіряли кожного відвідувача замку. А для осіб "сумнівної зовнішності" існувала окрема кімната, де відбувалися мученицькі допити. Типовим закінченням таких допитів було провалля: підлогу розсували, а людей опускали на гострі палиці. Так закінчувалися деякі відвідини Пнівського замку. Тому подейкують, що вартових і досі мучить совість за такі нелюдські вчинки та кількість невинних жертв, що вони вештаються замковими руїнами і донині.

Поширюються й інші чутки. Один із переказів розповідає, що з замку вів підземний хід, який виходив десь на території нинішнього парку в місті Надвірна, інший, що підземний хід з'єднував замок і Скит Манявський, що дуже сумнівно, бо із Пнева до Маняви не менше 30 кілометрів. Те, що замки мали таємні підземні ходи, підтверджується дослідженнями подібних твердинь, а також конкретними випадками. До прикладу, кілька років тому у Надвірній в один із таких ходів провалився місцевий ринок. Проте, скільки таких ходів було - не відомо нікому. Кажуть, ними користувалися під час облоги, щоб викликати допомогу, а інколи і для порятунку.

Існує чимало розповідей про те, що в замку і нині можна віднайти дорогоцінні скарби, проте не всі вірять легендам. Тутешні мешканці розповідають одну історію: якось група молодих хлопців гуляла старими розвалинами. Хлопцям і на гадку не спадало шукати там якихось скарбів. Розповідають, як на їхніх очах зайшли всередину двоє молодих людей із металошукачем. За кілька секунд почулися звуки приладу. Туристи взяли лопати в руки і миттєво десь на глибині метр-півтора відкопали чимало срібних та бронзових монет. Спостерігачі були вражені.

Депо Закарпаття

Сподобалось? Поділись сторінкою в улюбленій соціальній мережі