Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Наш графік роботи кожен день з 09:00 - 20:00. Кожні 10% з доходу ми відправляємо через програму «United 24» на допомогу ЗСУ.
(067) 446-75-35 - Валентина
  • 2076
  • 4

Чудеса архітектури Центральної України

26 жовтня 2016

Сьогодні мова піде про яскраві пам’ятки архітектури центральної частини нашої країни.

Сьогодні мова піде про яскраві пам’ятки архітектури центральної частини нашої країни.

Палац Грохольських у Вороновиці

Село Вороновиця (нині селище міського типу) на Вінничині відійшло у володіння сім’ї Грохольських в середині XVIII століття. У 1770 -1777 роках польський магнат Михайло Грохольський побудував тут одну зі своїх садиб.

Споруду виконано в стилі раннього класицизму. Бічні крила будівлі вигнуті, що показує запозичення цього архітектурного прийому з епохи італійської школи Палладіо (XVI ст.). Центральна частина особняка триповерхова і зведена на найвищій точці місцевості.

У палаці було 43 кімнати. Особливо розкішною обробкою відрізнялися Овальний і Круглий зали другого поверху. Частина ліпного декору інтер’єрів збереглося до наших днів.

Саму будівлю оточував парк французького типу, який зараз занедбаний.

За радянських часів тут розташовувалася школа, а з 1971 року і донині – музей історії авіації та космонавтики, якому в 1998-му було присвоєно звання державного.

Миколаївський костел в Дніпродзержинську

Костел святого Миколая у Дніпродзержинську (Дніпропетровська область) – один з нечисленних католицьких храмів, що збереглися на лівобережній Україні.

Своїй появі костел зобов’язаний Дніпровському заводу, а точніше його робочим, які прибули з Польщі. Спочатку поляки для своїх релігійних потреб взяли в оренду молитовний будинок, але незабаром він став тісним. Тоді з ініціативи директора підприємства Ігнатія Ясюковича в 1895-1897 році в місті був побудований Миколаївський костел.

Будівля Златопільської гімназії

Златопольская гімназія бере початок від чотирикласної класичної прогімназії, заснованої замість повітового дворянського училища в містечку Златопіль (нині приєднаний до міста Новомиргород, Кіровоградської області).

У 1885 році прогімназія була реорганізована в гімназію, а в 1891 році було завершено будівництво її відомої будівлі. Меценатами виступили уродженець Златополя відомий промисловець і магнат Лазар Бродський і поміщик Митрофан Цвєтков.

Корпус гімназії виконаний в еклектичному стилі з елементами архітектури ренесансу. Будівля являє цінність як яскравий приклад естетичного виконання споруд навчальних закладів кін. XIX століття.

Варто зазначити, що Златопольская гімназія конкурувала з київськими навчальними закладами – чимало знатних киян віддавали сюди на внавчання своїх дітей.

Сьогодні будівля гімназії є пам’ятником архітектури Кіровоградської області та однією з нечисленних пам’яток регіону. Однак понад 20 років вона стоїть порожньою і продовжує руйнуватися, вимагаючи капітальної реставрації.

Садиба Даховських в селі Леськове

Кілька поколінь польських поміщиків Даховських володіли селом Леськове разом з сусідніми селами на Черкащині понад два століття – з 1770 до 1917 року.

Нинішній садибний комплекс побудувало в другому поколінні поміщиків – подружжя Олександр і Гонората. Заробивши великі статки, вони вирішили із вже наявної скромної садибі побудувати і залишити своїм дітям розкішний маєток з парком на кшталт знаменитої «Софіївки».

Однак здійснити задум батьків судилося їх дітям – Карлу і Казимиру. У 1880-х роках вони перебудували наявну споруду в триповерховий палац. Так як один з господарів захоплювався англійською культурою, то і палац був зведений в стилі англійського замку. Парадний вхід знаходиться у високій квадратній вежі, оточеній кількома круглими, що надає пишності будівлі.

Син Казимира Тадеуш захоплювався верховою їздою і розведенням коней, так що в маєтку відкрив конезавод, де, до речі, було близько сотні англійських скакунів і пологове відділення. Крім цього, був свій іподром та манежі. Сам Тадеуш часто брав участь в змаганнях і вигравав нагороди. А Леськовські скакуни користувалися попитом в Росії і Європі.

На території садиби господарями був розбитий парк із рідкісними деревами, а на іншому березі річки – хвойний парк. На тій самій річці пізніше була споруджена гребля і створено водосховище, в центрі якого знаходиться «острів кохання».

З приходом радянської влади маєток було націоналізовано. У ньому розміщувалися то бази відпочинку, то відомчі санаторії. Сьогодні територія залишається закритою і охороняється, проте садибу можна відвідати, попередньо домовившись.

Церква в Мошни

Мальовниче село Мошни розташоване в 30 км від Черкас. Унікальний рельєф цієї місцевості посприяв тому, що в XIX столітті представники роду Воронцових, які володіли територіями, розбили тут великий шикарний парк в англійському стилі.

Крім парку, розпорядженням Михайла Воронцова в селі в 1830-1840-х роках була побудована церква Преображення Господнього.

Автором проекту був архітектор з Одеси Джорджо Торрічеллі, а сам храм побудований в стилі еклектизму, який в даному випадку з’єднав стиль романтизму і елементи тюдорівськими готики. Домінантою цієї споруди, безумовно, є 50-метрова чотирикутна готична дзвіниця.

Варто сказати, мошнінскій храм є копією ялтинської Іоанно-Златоустівській церкви на Полікуровському пагорбі. Крім цього, ті ж архітектурні риси чітко простежуються в знаменитому Воронцовському палаці в Алупці. І не дивно, адже всі ці споруди були побудовані за проектами одного архітектора – Джорджо Торрічеллі і на замовлення однієї людини – графа Михайла Воронцова.

Будівля Дворянського та Сільського банку в Полтаві

Полтава багата на пам’ятки архітектури – її візитною карткою є ряд церков і міських будівель. Однією з таких яскравих, незважаючи на колір, споруд, безумовно, є будинок дворянського і Сільського банку.

Ця споруда була зведена в 1906-1909 роках після аграрної реформи Петра Столипіна, в результаті якої в центрах губерній відкривалися банківські організації, що регулювали попит і пропозиції на землю. На Полтавщині ці функції виконував Дворянський і Сільський банк.

Двоповерхову цегляну будівлю банку було побудовано за проектом київського архітектора Олександра Кобельова в стилі модерн з елементами давньоруської архітектури. В оформленні фасаду використані мозаїчні панно і різнокольорові керамічні вставки. У ніші над головним входом знаходяться фігури птиці-фенікс.

За радянських часів тут розташовувалось відділення КДБ, а зараз – СБУ.

У 2008 році колишня будівля Банку було включено в список пам’ятка архітектури національного значення.

Всвіті