Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09 (viber)(097) 469-27-49(063) 266-22-05 (viber)
  • 1741
  • 4

Село-привид: у самому серці Карпат знаходиться поселення, яке покинули всі його мешканці

7 листопада 2016

Нещодавно на одному з російськомовних сайтів вийшла друком стаття про верховинське село Буркут.

Її автор розкриває цікаві факти та заявляє, що жителі Буркута бігли, налякані примарами…

Напіврозвалені дерев’яні хати з дірами і розбитими вікнами, висока трава, в якій шастають змії і ящірки, зловісне завивання вітру … Ось і все, що залишилося від раніше галасливого і заселеного людьми села Буркут Івано-Франківської області – в самому серці Карпат. І хоч селище значиться на картах України, тут ніхто не живе. Офіційно в селі-примару прописані 8 чоловік, але вони давним-давно виїхали. Куди? Подалі від цих страшних місць.

З початку XVII століття, коли тільки стало відомо про село Буркут, горяни з усіх куточків Карпат поспішали сюди по цілющу воду. Джерело з мінеральною водою, за хімічним складом схожою з “Єсентуки” і “Боржомі” тут є до сих пір. Так і називається – “Буркут”, що на гуцульському діалекті означає “вируюче джерело”.

На початку XIX століття селище було відоме як Австро-Угорська бальнеологічна оздоровниця. Вся тодішня еліта імперії поправляла тут здоров’я шлунково-кишкової системи. У 1901 році тут деякий час лікувалася водою Леся Українка. Поетесу пару раз відвідував Іван Франко. За словами карпатських старожилів, Каменяр пригощав Лесю власноруч спійманої в річці Черемош фореллю.

Курорт успішно розвивався до початку Першої світової війни. Потім перейшов у володіння Польщі, яка відновила його роботу і налагодила розлив цілющої мінералки в скляну тару. А після Другої світової Буркут опинився у володінні СРСР.

Радянську владу мінеральна вода цікавила не так сильно, як угорців і поляків. Однак сам курорт змінився, тепер тут щосили йшла вирубка карпатського лісу для відновлення шахт Донбасу.

Так чому ж Буркут з такою гучною історією перетворився в село-привид? У карпатських старожилів є своя думка. Кажуть, що ті самі бараки для лісорубів побудували на місці старого кладовища. Нібито на початку 80-х років напівзруйновані могили бульдозерами зрівняли з землею. Після цього слава Буркута почала поступово згасати.

Тодішні жителі селища говорили, що по ночах біля бараків снували страшні тіні, хтось навіть бачив привидів, – розповіла мешканка сусіднього села Зелене Марія. – У самих бараках ні з того ні з сього світло загоралося, годинники зупинялися, речі падали. Стуки-скрипи незрозумілі чулися, особливо вночі.

У цьому селі не було церкви, що для тутешніх країв неприйнятно. А значить, не було захисту Всевишнього. Поступово лісозаготівля почала переживати занепад. Люди виїжджали подалі від села, де творилися незрозумілі речі.

Останній житель виїхав після повені у 2008 році. Тоді велика вода зруйнувала дороги в Буркуті.

На думку сільського голови сусіднього села Зелене, головною причиною того, що село перетворилося на привид, є поганий проїзд.

“Дорога до села є, але проїхати по ній практично неможливо, – каже Володимир Феркаляк. – Ніякої містики в тому, що Буркут перетворився в село-привид немає. Все набагато прозаїчніше: лісоруби виїхали, інфраструктури немає, з дорогами біда. До того ж, наша сільрада не має права розпоряджатися цією землею, яка належить лісгоспу. Але все ж іноді гості в Буркуті бувають. Це в основному туристи-екстремали, які хочуть не тільки цілющої води напитися, а й побувати там, де природа господарює над цивілізацією”.

Однак навіть оптимістично налаштовані горяни стверджують, що у Буркута немає майбутнього. І з уст в уста переповідають легенду про зруйнований цвинтар. У підтвердженні містичної історії нагадують, що, незважаючи на важкодоступність, навіть найвіддаленіші села в Карпатах не тільки не вимирають, але навіть не старіють.

Правда

Сподобалось? Поділись сторінкою в улюбленій соціальній мережі