Уперше побував у Коростені. Виявилося - невелике, ошатне і затишне місто з власною особливою "аурою", імпозантними пам"ятниками, і абсолютно чарівним парком (респект ландшафтним дизайнерам та архітекторам за вдале використання рель"єфу і фактур місцевості). Шарму цьому всьому додає фірмова "скельність" Коростеня й недбало розкидані древнім льодовиком циклопічні порослі мохом кам"яні брили, на яких із задоволенням та комфортом пікнікує народ (гадаю, не лише на свята ;) ). Словом, місто ідеальне для спокійної ідилічної (романтичної?) прогулянки протягом цілого дня: є чим помилуватися, і цікавого є чого подивитись. Сподобався мені і сам фест, який нагадував скоріше типовий веселий український ярмарок. АЛЕ! Розкрутили його вже мало не "на вся зємная шара", і скромна інфраструктура міста просто не справляється з таким напливом туристів. (200 автобусів!!) Тож окремо хочу подякувати нашому гідові Роману, який у цьому хаосі зміг не розгубити групу і вчасно вивезти її додому. Не всім це вдалося, між іншим!)