Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09 (viber)(097) 469-27-49(063) 266-22-05 (viber)

Чи шукав Жуль Верн натхнення серед примар Невицького замку

19 жовтня 2016

Невицький замок, один з найстаріших на Закарпатті, зберігає чимало цікавих таємниць.

Коли ужгородцям треба об'єднати поняття "знайомство з краєм" та "активний відпочинок", не витрачаючи для цього багато часу і грошей, коли у знайомство входить "минуле Закарпаття", а у відпочинок – "природа, пікнік і щоб "біля водички", то вони їдуть у Невицьке.

Село розташоване лише за 12 км від Ужгорода. Сюди регулярно їздять маршрутки, тож дістатися до пункту призначення дуже просто. Щоправда, може збити з пантелику водій маршрутки, який перепитає: "Вам у Невицьке чи Кам'яницю?" Обидва села причаїлися впритул одне до одного, і замок та зона відпочинку розташовані у Кам'яниці, але назва замку зіграла свою роль, тож і зону відпочинку називають Невицьке. Тому треба просто уточнити: до замку. Поїхали!

Розпочати відвідини радимо з руїн.

У Невицький замок їдуть всі: ужгородці, туристи, місцеві. У весільний сезон на мурах замку можна побачити безліч пар, які влаштовують тут фотосесії. Між руїнами курсують мандрівники, історики, туристичні групи. А вночі тут нерідко можна побачити відчайдухів, які приїжджають "полоскотати нерви", адже, за легендами, між мурами сновигає привид. Який же замок без привидів?

Підніматися можна по-різному: асфальтованою серпантинистою дорогою або крутою стежкою через негустий ліс. І так, і так підйом забере хвилин тридцять. Перед підйомом радимо набрати води з джерела Вагнера. Багато хто шукає його біля замку і глибоко помиляється: воно біля підніжжя, на самому початку підйому до фортеці. Лікарі цього не підтверджують, але місцеві переконані, що ця вода – найкраща для лікування болі в суглобах.

Підйом до замку може розтягнутися у часі навіть на пару годин, бо починається вона не тільки із джерела Вагнера, але й ресторанів та барів, до яких вабить зі страшною силою запах закарпатських страв, але, будемо мужніми і піднімаємось. Сучасна дорога до залишків твердині була прокладена в 1935 році . Взимку її посипають піском чи сіллю, тож впевнені у своєму авто водії піднімаються нею нагору будь якої пори року. Після зими дорога, зазвичай, розбита і розмита, але її ремонтують, тож добратися до замку на авто можна без особливих проблем.

Якщо йти пішки, то можна потішити себе тим, що ви не просто піднялися до Невицького замку, а здолали Хресну дорогу, освячену у 2015 році. Про неї нагадуватимуть 15 стацій "Страсті Ісуса Христа", встановлених на дерев'яній основі по всьому маршруту. Варто приділити увагу і інформаційним стендам, які розповідають про ліс, тутешню природу, історію розвитку лісового господарства краще, ніж деякі екскурсоводи.

Дорога виводить до будівлі санаторію радянських часів "Верховина" – сьогодні від нього, щоправда, залишились хіба фотографії та спогади. Реконструкцію і будівництво нового комплексу розпочали у 2013 році. Власники обіцяють відновити і туристичний, і оздоровчий потенціал місцини. Так, як і відновити парк "Сад Вагнера", закладений Ужанською лісовою управою ще 1879 року. Ім'я своє парк (як і джерело) отримав на честь відомого угорського садовода Карла Вагнера. Саме під час його завідування відділом лісів Міністерства фінансів Угорщини почалися ремонтні роботи в замку та облаштування навколишньої території.

У парку є пам'ятний знак, який засвідчує, що в 1886 р. тут проходила конференція лісівників Австро-Угорської імперії. Вагнер заклав у цій місцині алею лип, які нині є справжньою окрасою місцевості. Він посадив тут багато дерев, зокрема веймутову сосну, модрину, дугласові ялицю та інші. Саме за його був обладнаний оглядовий майданчик накволо фортеці та посаджено навколо тис ягідний.

Вагнер організував і будівництво оригінального фонтану з природнім тиском води, але фонтан, як і старий комплекс, нинішні забудовники знесли. Руйнування особливого, по-справжньому індивідуального, не схожого на інші, фонтану було сприйнято негативно, але власники запевняють, що фонтан Вагнера повернуть на місце. Час покаже…

Подейкують, що у 1892 році у Невицькому відпочивав письменник-фантаст Жуль Верн. Гуляв у саду Вагнера і пив цілющу воду з фонтану. Начебто саме ця місцина і надіхнула його на написання твору "Замок в Карпатах". Все б нічого, якби не дата: роман цей вийшов саме 1892-го, а написаний був трьома роками раніше, тож історія ця – не більше, ніж місцева байка. Хіба що письменник передбачав свій візит до Невицького і заздалегідь сів писати за його мотивами книгу…

За стратегічними мірками Невицький замок розташовувався дуже вдало, бо саме в цьому місці, де вузька долина Ужа починає розширюватися, можна було успішно контролювати шлях, що йшов на Ужоцький перевал.

Одна з версій назви замку "Невицький", повязана з тим, що, можливо, він повинен був захищати "невіст" міста, тобто місцевих дівчат. Початок свій ця оборонна споруда бере у ХІІ ст. Тоді її будували угорці у зв'язку з наростанням різноманітних угорсько-руських контактів. У березні 1241 р. через Верецький перевал монголо-татарські війська увірвалися до Угорщини, при цьому зруйнувавши укріплення Невицького замку. Але вже в другій половині ХІІІ ст. він був відновлений.

Останніми тривалими володарями замку були князі Другети. В 1343 р. син Карла Роберта, угорський король Людовік І Великий, підтверджує це своєю дарчою грамотою. З тих пір Невицький замок остаточно закріпився за цим князівським родом, який ним володів аж до руйнування замку в ХVІІ ст. Вимоги того часу (зокрема, поширення вогнепальної зброї) змушували князів укріпляти замок, зміцнюючи додатково замкові стіни та будуючи нові укріплення. Саме тоді на місці однієї з круглих веж з'явився квадратний в плані донжон. Тоді ж зовнішню стіну замку зробили нижчою, оскільки так зменшувалась ймовірність попадання туди гарматних ядер – а на території фортеці археологи знаходили кам'яні ядра діаметром до 25 см.

Невицький замок був надійним прихистком для населення на випадок ворожих нападів. Однак, не зважаючи на могутні укріплення, він ставав жертвою не одного штурму. Допомогли в цьому міжусобиці в сімействі Другетів – на межі ХVI–ХVII століть фортеця неодноразово змінювала власників. Остаточно кінець замку прийшов в 1644 році, коли його зруйнували війська трансільванського воєводи Дьордя ІІ Ракоці. З тих часів Невицька твердиня вже не відбудовувалася, а лише хвилювала своїми мальовничими руїнами романтичних осіб.

Довший час фортеця була кинута напризволяще. Руйнація тривала, одна з башт завалилася. Втім, поряд проводились дослідження, і місцеві фахівці можуть розповісти багато цікавого з її історії. Нині нарешті почалася реконструкція комплексу.

Про Невицький замок ходить багато легенд. Привидів у замку шукають і досі. А людей, які готові присягнути, що бачили таємничих примар-дівчат на мурах – не перелічити. Ну, це і не дивно – замок же Невицький, куди ж йому без "невіст".

Одною з найвідоміших легенд є історія про Погану Діву або Погань-Діву. Так назвали турецьку чародійку, яка начебто спорудила Невицький замок (графів Другетів, напевне, така оцінка їхніх старань дуже здивувала би), наказавши домішувати до вапна молоко та людську кров, а всім, хто їй не вклонявся, рубила голови. Стали люди це місце обходити. Однак знайшовся в навколишніх селах юнак Іванко, який пообіцяв звільнити народ від Поганої Діви, як стане королем. Хазяїн, у якого працював Іванко, тільки посміявся: "Звісно, станеш королем. Як залізо зацвіте, так і станеш". З цими словами він начебто встромив у землю істик, і той одразу проріс пишними трояндами. Зрозумівши це знамення, Іванко рушив до Ужгорода, де аристократи якраз обирали короля. Оскільки вони не могли дійти згоди, то вирішили кинути вгору золоту корону – на чию голову впаде, того і буде. Корона впала на голову Іванка. Аристократи не хотіли визнавати володарем мужика, тому підкинули корону ще тричі, але кожного разу вона лягала на Іванка. Коли ж юнака було короновано, він виконав свою обіцянку і стратив Погану Діву.

Нині замок законсервований та частково відреставрований. доступ до нього вільний. З мурів відкривається гарний вид на греблю на Ужі та сусідні села. У сонячну погоду інколи можна побачити і передмістя Ужгорода, та зосередимось на греблі.

Депо Закарпаття