Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09
  • 8
  • 1

Спасо-Преображенський собор

Свято-Преображенський кафедральний собор, початково Костел домініканців є національною пам'яткою архітектури.

Від 1990 до середини грудня 2018 року був катедральним собором Вінницької єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату. З грудня 2018 року перебуває під юрисдикцією

Православної церкви України. Будівля розташована в історичному центрі міста, серед комплексу ранньомодерних фортифікаційних споруд Мури, які складалися з монастирів єзуїтів, домініканців і капуцинів. Є яскравим зразком культури ягеллонської Центрально-Східної Європи.

Цегляний храм у стилі бароко збудований оо. Домініканами в 1779 році замість дерев'яного домініканського костелу, збудованого в 1624. До Вінниці отці Домінікани повернулись з Черленкова спустошеного татарами, де вони оселились ще у 1648 році після зруйнування козаками домініканського монастиря у Вінниці і збудували в Черленкові монастир разом з греко-католицьким орденом отців Василіанів, що прийшли з Почаєва.

У 1817 році царська влада закрила домініканський монастир і передала приміщення православним.

Першу православну соборну церкву міста назвали на честь св. Козьми й Даміана. Її побудували у XVI ст., коли Вінниця була лише невеликою фортецею. Церква розташовувалась на південному боці сучасної вулиці Монастирської і довгий час співіснувала поруч з монастирем та костелом домініканців.

Лише у 1832 році після ліквідації домініканського кляштору її перевели зі старого дерев'яного приміщення в приміщення костелу та перейменували на Преображенський собор. Касата домініканського кляштору у Вінниці була здійснена владою Російської імперії під приводом покарання поляків за участь у листопадовому повстанні, справжньою ж причиною було бажання російської влади очистити ці землі від католицизму.

Так на литовських, білоруських та українських землях до 1832 року існувало 322 монастирі, з яких у 1832 році указом Миколи І російська влада закрила 194 монастирі, залишивши 128. Зокрема на території Волинської, Подільської та Київської губерній були скасовані 49 монастирів, які утримували за свій кошт парафіяльні школи, з них 16 на Поділлі. Зачинені парафіяльні школи були замінені значно меншою кількістю світських шкіл лише через декілька десятиліть.

Джерело