Тульчин

Місто Тульчи́н – південно-західна частина України східного Поділля є адміністративним центром Вінницької області, розташоване у долині між невисокими пагорбами та в межиріччі Тульчинки та Сільниці (притока Південного Бугу).

Деякі історичні відомості

Місто Тульчин належало подільській шляхетській родині Струсів г. Корчак. Одна з представниць цього роду вийшла заміж за Калиновського — Тульчин перейшов до родини Калиновських.

На початку XVII століття розпочалися визвольні війни українського козацтва під проводом полковника Максима Кривоноса проти поневолення Річі Посполитої.

Наприкінці XVII ст. Тульчин знаходився під владою Османської імперії.

Наприкінці XVIII століття Тульчин розквітає і стає широко відомим центром промисловості та ремесел, містом високої європейської культури завдяки графу Станіславу «Щенсному» Потоцькому — власнику великих земельних володінь в Україні. Потоцький робить Тульчин своєю резиденцією, споруджуючи в 1782 році палацо-парковий ансамбль «Хороше», який успішно сперечався з найкращими королівськими аналогами Європи. Цей унікальний і величний витвір мистецтва та архітектури проектували французький художник, будівельник і механік Лакруа, дизайнер голландець Меркс, автор дендрологічного парку – англієць Міллер. Місто швидко будується і буйно розквітає, успішно торгує, заповзято працює, стає відомим, статечним, а слава про нього лине по всій Європі: саме тут з'являються найкращі європейські зразки декоративних і фруктових дерев, найкращі сорти сільськогосподарських культур, рослин і квітів, виводять найкращі породи свійської худоби і птиці, виготовляють вишукані сорти і марки вин та пива, створюють шедеври ремесел та гончарства, вдосконалюється система аграрного виробництва, завдяки чому поліпшується умови життя народу.

17 травня 1787 р. місту надане магдебурзьке право.1792 р. місто — резиденція Тарґовицької конфедерації.

На честь перебування польского короля Сігізмудна Августа Станіслав «Щенсний» Потоцький встановлює пам’ятну колону на площі Ринок, а населенню в межах версти дарує «вольну». На честь Тарґовицької конфедерації Станіслав «Щенсний» Потоцький поставив гранітний пам'ятник, також Домініканський костел, урочисте відкриття якого відбулося 9 травня 1784 р. З Риму в костел були привезені і покладені мощі св. Піуса. В палацовому парку «Хороше» була мармурова баня в мавританському стилі, привезена з Царгороду.

Сьогодні місто Тульчин – культурно-історичний центр з чудовими краєвидами та архітектурою, що неодмінно приваблює гостей з України та зарубіжжя.

Географічні відомості

Рельєф міста — хвиляста рівнина, порізана долинами, балками та ярами. Найвища точка міста — 273 м над рівнем моря, найнижча — 196 м.На території протікають річки: Сільниця, Тульчинка.