Буша

Мальовниче село Буша розташоване біля злиття річок Мурафа і Бушанка.

Тут виявлено знаряддя трипільської культури, кераміка черняхівської культури та інші свідоцтва існування поселення на протязі декількох тисячоліть. З дохристиянських часів зберігся язичницький печерний храм. За легендою, в ХІІ-ХІІІ ст. тут був давньоруське місто Краснопіль (Антопіль), який входив до складу Галицько-Волинського князівства, потім зруйнований татарами. Назва нового поселення народний переказ пов'язує з ім'ям єдиною залишилася в живих мешканки - Басі (Буші): "Буша - залишилася одна душа". У XV в. великий литовський князь Вітовт віддав поселення роду Бушинським. У другій пол. XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський почав будівництво нового замку.

У складі Польщі місто грав роль прикордонної фортеці і часто піддавався набігам татар (під час одного з них в 1524 р населення було майже повністю знищено). У 1648 р Бушу зайняв Б. Хмельницький, але лише через 6 років польські війська взяли місто приступом. Останні захисники фортеці підірвали порохові погреби, загинувши разом з частиною нападників. Замок з тих пір не відновлювався, місто втратило значення і зараз є невеликим селом. У 2000 р створено Державний історико-культурний заповідник "Буша". Ведеться реставрація пам'яток історії та архітектури, розвивається зелений туризм. Щорічно в серпні проходить пленер скульпторів, численними роботами яких прикрашено все село.