Дьйор
Дьйор, Дєр (угор. Győr, нім. Raab, словац. Ráb) — найважливіше місто північно-західної Угорщини, адміністративний центр медє Дьйор-Мошон-Шопрон.
Дьйор розташований на півшляху між Будапештом і Віднем. Місто стоїть у місці впадіння річки Раби до Дунаю.
Дьйор є шостим за розміром містом Угорщини.
Географія
Дьйор розташований на відстані приблизно 130 кілометрів на захід від столиці міста Будапешта.
Історія
Поселення на місці сучасного Дьйора існувало з глибокої давнини. У V ст. до н. е. тут проживали кельти, у римський період поселення вже стало укріпленим містом, відомим під назвою Арабонна. Скорочений варіант назви Арабонна — Рааб або Раб — дав сучасне ім'я міста в німецькій та словацькій мовах.
Приблизно до IV століття римська фортеця успішно відбивала напади варварів, однак із занепадом імперії поступово втратила значення і спорожніла. У V столітті після нетривалого періоду панування слов'ян і ломбардців, землі навколо Раабу були завойовані аварами. Після розгрому аварів військами Карла Великого на початку IX століття Рааб перебував перед контролем Франкської держави і деякий час (між 880 та 94 роками) — Великої Моравії.
900 року після вторгнення на Дунай угорців розпочався угорський період історії міста. Угорці відновили напівзруйновану фортецю в гирлі Раби, і незабаром довкола неї виросло значне поселення. У часи Іштвана Святого місто стало резиденцією єпископа, тоді ж змінило назву на Дьйор.
1242 року Дьйор зазнав нападу монголів, а 1271 року — атаки чеської армії.
У часи османського нашестя на Угорщину в XVI столітті місто було зайнято турками (1594), однак уже 1598 року перейшов під контроль угорської та австрійської армій. У 1683 році Дьйор знову пережив турецьку облогу, що була знята після поразки турків у битві під Віднем.
XVIII століття стало «золотим» — часом розквіту Дьйора. Тоді в місті було побудовано багато церков і палаців, перважно в панівному на той час стилі бароко. 1743 року Дьйор отримав статус вільного королівського міста.
На початку XIX століття Дьйор став ареною військових дій під час Наполеонівських війн. 14 червня 1809 року французька армія на чолі з Еженом Боґарне нанесла біля мурів Дьйора поразку австрійській армії на чолі з ерцгерцогом Йоанном. Битва ввішла до історії як Битва під Раабом. Після битви французи зруйнували фортечні укріплення міста.
У роки Другої Світової війни історичній забудові Дьйора було завдано шкоди, що однак була не такою тяжкою, як деяким іншим угорським містам. У повоєнний час історичний центр міста був повністю відновлений.
Визначні пам'ятки
- Історичний центр Дьйора — являє собою пам'ятку міського планування і забудови XVIII століття, що непогано збереглась до нашого часу. Тут чимало гарних церков, палаців і будівель, в тому числі взірців австрійського бароко. Особливість дьйорьскої архітектури — достатньо велика кількість закритих («глухих») балконів найрізноманітнішої форми, через що Дьйор навіть подеколи називають поетично «містом балконів»;
- Кафедральний собор — розташований на пагорбі Капталан, у найдавнішій частині міста. Перший собор на цьому місці було зведено в XI столітті в романському стилі, однак пізніше був зруйнований турками. Сучасну барокову будівлю збудовано на початку XVIII століття. На майдані південніше від собору встановлено фігуру архангела Михаїла з мечем;
- Єпископський замок — міститься у само́му центрі колишньої фортеці на пагорбі Капталан. Збудований 1575 року, реконструйовано 1783 року;
- Церква кармелітів — підноситься на березі Раби на південь від фортечного пагорбу. Збудована 1725 року, до церкви прибудовано Лоретанську каплицю з шанованою статуєю Діви Марії;
- Капела Гедерварі — зразок пізньої готики, збудовано у XV—XIX ст.ст.;
- Ансамбль площі Сечені — центральний майдан Старого міста, оточений чудовими бароковими будівлями. Найприкметніші серед них: Церква єзуїтів (1641), будинок абата (№ 5), будинок Ваштушкош (№ 4), будівля Старої ратуші. У центрі майдану підноситься Колона Божої Матері;
- Музей ім. Я. Ксантуша.