Ізюм
Ізюм - одне з найдавніших міст Харківської області з багатою та цікавою історією, місце дії «Слова о полку Ігоревім».
Найбільший інтерес представляють залишки Ізюмської фортеці і знамениті ізюмські храми, а в червні Ізюм запрошує гостей на щорічний фестиваль полуниці.
Походження назви
Існує кілька версій походження назви:
- від татарського слова «гузун» – переправа (брід був відомий задовго до заснування міста);
- від р. Ізюмець, на берегах якої з’явилися перші будівлі поселенців;
- від татарського слова «іззун» – довгий, витягнутий
Історія міста
Територія Ізюмщини була заселена ще з часів мезоліту.
Однак у 2-й пол. ХІІІ ст. її надовго спустошили монголо-татари.
Знову ці землі почали освоювати наприкінці ХVст.
Історія міста розпочинається у 2-й чв. XVII ст., коли на лівому березі Сіверського Дінця облаштовано Ізюмський окоп, у якому по черзі несли сторожову службу жителі міст Путивль, Лівни, Рильськ.
1681 харківськими козаками під проводом полковника Донця-Захаржевського засновано фортецю - це офіційна дата виникнення міста.
Географічне розташування
Знаходиться на обох берегах Сіверського Дінця (притока Дону), у місці впадіння в нього Ізюмця, за 127 км від Харкова та за 592 км від Києва.
Площа 43,6 км2. Населення 56 075 осіб (2001, складає 87 % до 1989), переважно українці.
2-е за кількістю насел. місто Харківської області, в ньому є залізнична станція.
Через місто проходить автомагістраль Київ–Ростов-на-Дону.