3843
4

Клевань

Клевань (пол. Klewań) — селище міського типу в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Селище розташоване на березі річки Стубла (притока Горині). Залізнична станція на лінії Рівне — Ківерці. Через Клевань проходить автодорога національного значення.

21 жовтня 1996 року селищна рада затвердила і герб і прапор (автори проекту — Андрій Ґречило та Ю. Терлецький). Герб реконструйований за міським знаком XVII ст. Щит на гербі увінчано срібною міською короною.

Поселення Клевань, як стверджують історики, існувало вже в ХІІ ст. під назвою Коливань.(Коливань — це назва ваг великого розміру, на яких зважували велику рогату худобу). Клевань розбудовувався на високому правому березі річки Стубли, по якій з 1793 року і певний час по тому, проходив польсько-російський кордон.

У письмових джерелах Клевань вперше згаданий під 1458 роком як власність князя Михайла Чарторийського. Так само, як Олику прославили і розбудували Радзивілли, так і Клевань непорушно пов'язаний в історії із магнатами Чарторийськими.

Самою природою підказане місце для замку — високі правобережні пагорби річки Стубли були дуже зручними для укріплення. На одному з прибережних мисів, який називають Городище, у 1475 році князь Михайло Чарторийський — брацлавський староста, побудував замок. У 1495 за сприяння його сина Федора Чарторийського, луцького старости, було добудовано замок, оточено його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їхніх цегляних стін в деяких місцях сягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.