Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(044) 344-17-66 - багатоканальний(096) 010-99-77 - керівник компанії Євгеній
  • 60
  • 1

Коростишівський кар'єр

Коростишівський кар'єр — затоплений гранітний кар'єр поблизу міста Коростишів.

Параметри

Красиве місце. Пейзаж навколо каньйону незвичайний, береги покриті ялинами та березами, що нагадує Карелію.

Висота скель тут досягає близько 10 метрів, а глибина штучного озера до 20 м.

Історія

Розробка Коростишівського родовища граніту почалася в 1850е роки. Тут добували лабрадорит, габро і сірий граніт (основний колір якого зумовлений кольором сірого польового шпату).

У 1890е роки Коростишів стає відомий як центр видобутку та обробки каменю, до кінця XIX століття тут діяли три каменотёсние майстерні, в яких працювали 176 чоловік.

У грудні 1917 року в Коростишеві була проголошена Радянська влада, але в подальшому до кінця вересня 1919 року місцевість перебувала в зоні бойових дій. Після закінчення громадянської війни видобуток каменю відновили, тут були створені дві каменотёсние артілі, в яких працювали 100 чоловік.

У 1930 році під керівництвом архітектора А. В. Щусєва в Коростишівському кар'єрі був виготовлений моноліт з чорного лабрадориту масою 60 тонн для будівництва мавзолею В. І. Леніна.

Після початку індустріалізації СРСР потреба в будівельних матеріалах збільшилася, в 1935 році в кар'єрі працювали 200 чоловік.

Після початку Великої Вітчизняної війни кар'єр припинив роботу. Під час німецької окупації (з 9 липня 1941 - до 28 грудня 1943) німці зробили спробу відновити роботу кар'єра. В кінці 1941 року в кар'єрі почала діяти підпільна комсомольська група, яку очолив 17-річний О. Г. Жиляєв.

Підпільники вели організаторську роботу з місцевим населенням, перешкоджали вивозу молоді на роботи до Третього рейху, передавали радянським партизанам медикаменти, викрадений з кар'єру амонал і бікфордів шнур, а у вересні 1942 року випустили листівку.

Після того, як в березні 1943 року німецькі спецслужби почали пошук підпілля, в травні 1943 року група перейшла на нелегальне становище і влилася до складу партизанського загону ім. Н. А. Щорса (командир загону - І. Цендровський).

Після закінчення бойових дій в зв'язку з великими обсягами ремонтно-відновлювальних та будівельних робіт потреба в будівельних матеріалах збільшилася, і вже в серпні 1944 року кар'єр відновив роботу. Добутий в кар'єрі будівельний камінь використовувався, зокрема, для відновлення зруйнованого Києва.

У 1953 році на базі кар'єра був створений гранітний завод, який спеціалізувався на виробництві облицювальних плит і архітектурно-будівельних виробів.

У 1972 році завод виготовив понад 26 тис. М² полірованих плит.

У 1987 році на підприємстві була введена в експлуатацію лінія по виробництву полірованих плит з числовим програмним управлінням.

В цілому, за радянських часів кар'єр був одним з найбільших підприємств міста.

Після проголошення незалежності України державне підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство.

Надалі, видобуток граніту була припинена, і кар'єр був затоплений.

В даний час кар'єр являє собою штучне озеро.

Джерело