Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

Чигирин — перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів — його родинний маєток.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків — Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Склад заповідника

Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк.

На території заповідника розташовані: 35 пам'яток археології, історії, архітектури,етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника. Серед них:

Замкова гора Б. Хмельницького,
Дуб Максима Залізняка,
Сухі колодки,
Три криниці,
Залізнякова криниця та інші.

У заповіднику працює 5 музеїв:

Музей Богдана Хмельницького в Чигирині
Музей археології «Чигирин»
Історичний в селі Суботові
Краєзнавчий — в селі Медведівці
Етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» — в с. Стецівці

Територія заповідника складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам'яток, що розташовані за межами заповідника, і становить 1249,65 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001).

Ділянки заповідника мають різне призначення:

території та охоронні зони пам'яток,
адміністративні приміщення, музеї, виробнича база заповідника;
території майбутніх туристсько-рекреаційних об'єктів.

У заповіднику працює 1 філіал, 10 наукових відділів та 1 науковий сектор:

Філіал «Холодний Яр»;
науково-дослідний відділ охорони пам'яток історії, культури та природи;
науково-дослідний відділ масово-освітньої роботи;
відділ фондів;
відділ відродження народних промислів зі студією «Творчість»;
відділ комп'ютерного програмування;
відділ ландшафтно-паркової архітектури «Богданова гора»;
відділ «Музей Богдана Хмельницького»;
відділ «Суботівський історичний музей»;
відділ «Стецівський етнографічний музей»;
відділ «Археологічний музей»;
сектор археологічних досліджень.

У заповіднику є наукова бібліотека, в якій сьогодні нараховується вже близько 4,5 тисяч одиниць, та науковий архів. Роботу наукових відділів заповідника забезпечують фінансово-економічний відділ та великий господарчий відділ, який має сучасну матеріально-технічну базу, необхідний парк автотранспорту і технічне устаткування.

Джерело