Національний музей-заповідник українського гончарства
Національний музей-заповідник українського гончарства — науково-дослідний і культурно-освітній заклад, метою якого є збереження й популяризація гончарської спадщини України.
Діяльність музею-заповідника спрямована на збирання польових матеріалів, формування колекцій, наукове вивчення та популяризацію українського гончарства.
В музеї сформувався чисельний науковий колектив. Науковими співробітниками розробляються 22 наукові теми з найрізноманітніших проблем кераміки.
Музей підтримує зв'язки з найбільшими керамічними музеями США, Франції, Великої Британії, Іспанії, Португалії, Нідерландів, Німеччини, Бельгії, Італії, Швейцарії та інших країн, Міжнародною академією кераміки в Женеві, Європейським центром світової кераміки в Гертогенбосі тощо.
Структура
- Центр досліджень українського гончарства — проводить наукові експедиції по Україні з метою вивчення гончарства.
- Національний архів українського гончарства — займається пошуком та збереженням писемних документів, пов'язаних з історією гончарства.
- Гончарська книгозбірня України — спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства.
- Аудіовізуальна студія українського гончарства — створює фото- та відеоматеріали виробничих процесів, пов'язаних з гончарством, звичаїв та обрядів гончарів.
- Центр спеціальних методів дослідження кераміки — проводить палеоетнографічні та фізико-хімічні аналізи кераміки.
- Національна галерея української монументальної скульптури — розміщена на території Науково-дослідницького центру українського гончарства з 1997 року. Основу складають твори монументальної кераміки.
- Меморіальний музей-садиба гончарівни Олександри Селюченко
- Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів
- Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа
- Музей мистецької родини Кричевських
- Видавництво «Українське Народознавство»