Немирів
Немирів — місто в Україні, адміністративний центр Немирівського району Вінницької області.
Історія
Місцевість майбутнього Немирова була заселена здавна, так як в урочищі Городище, неподалік від сучасного міста, виявлено залишки поселення трипільської культури. Також у цьому ж урочищі є одне з найбільших скіфських городищ VII—VI ст. до н. е., назване як Немирівське городище.
У Ранньому Середньовіччі, тобто Х—ХІ ст. на цьому місці існувало давньоруське поселення. За переказами, на місці цього поселення виникло місто Мирів, та під час татарських навал воно було зруйновано. Наприкінці XIV ст. виникло нове місто Немирів, та перша письмова згадка про місто припадає на 1506 рік.
Немирів належав боярам Немирам, та після цього місто Немирів належало руському князівському роду Святополк-Четвертинських (або просто Четвертинських). Немирів належав також князю Федору Івановичу Четвертинському, а пізніше його сину Матвію Святополк-Четвертинському. Через шлюб єдиної доньки Анни з брацлавським воєводою Іваном-Янушем Збаразьким Немирів перейшов до роду князів Збаразьких. Після вигасання роду князів Збаразьких Немирів у 1632 році перейшов до князів Вишневецьких.
В часи Козаччини Немирів був одним із центрів боротьби українського народу проти шляхетського гніту і насильницького ополячення. В роки козацького повстання, яке очолював Наливайко Северин, населення Немирова та навколишніх сіл діяло в його загонах. Воно брало участь в антишляхетських повстаннях і заворушеннях 1607, 1612, 1614 та наступних років, а також у війні проти соціального і національного поневолення в 1648–1654 роках.
У 1670 його зайняв гетьман Петро Дорошенко. У 1671 місто здобув великий коронний гетьман Ян Собеський. Пізніше знову Петро Дорошенко зайняв Немирів і в 1674 змушений був його уступити. У 1677—1679 рр. Немирів був столицею гетьмана Юрія Хмельницького під впливом Османської імперії.
У 1711 році Немирів без бою було зайнято армією гетьмана Пилипа Орлика, під час його походу на Правобережжя проти московської влади.
1737 в Немирові відбувся з'їзд трьох монархій: австрійської, російської та османської. В ті часи від Вишневецьких Немирів перейшов до Потоцьких.
В 1791 після третього поділу Речі Посполитої Вінцентій Потоцький змушений був продати Немирів Станіславу Потоцькому з Тульчина. Станіслав Потоцький переписав Немирівський ключ на свого сина Юрія Потоцького. Після того як Юрій покинув край, Немирів дістався Софії Потоцькій. Вінцентій Потоцький та пізніше Станіслав Потоцький залишили для шкіл грошові фундації, які використовувались до 1815 р. 1811 р. в Немирові було знищено пожежею велику частину міста, церква та лютеранська кірха. В місті був католицький костел, збудований 1806 Станіславом Потоцьким, лютеранська кірха, збудована Вінцентієм Потоцьким.
В новітні часи Немиров стає культурним центром, де збиралися імена видатних діячів української, російської та польської культур XIX століття. В місті Немирові народився великий російський поет М. Некрасов, тут жила російська і українська письменниця Марко Вовчок (М. О. Вілінська), в Немирівській гімназії викладав малювання друг Т. Шевченка — І. Сошенко, який брав участь у викупі поета із кріпацької неволі, а також друг великого Кобзаря — М. Чалий, один із перших його біографів. У Немирівській гімназії навчались російський письменник А. О. Новодворський (А. Осипович), польські письменники Т. Єж, І. Антоні (Ролле), письменник-патріот М. Трублаїні. До гімназії часто приїжджав великий хірург і педагог М. Пирогов, який тривалий час був її попечителем.
На сучасний стан, Немирів має величезний історико-культурний спадок та відіграє значну роль на сучасному етапі в промисловому рівні, а також містом туристичних маршрутів.
Архітектурні, історичні та природні пам'ятки
Архітектурними пам'ятками Немирова є:
- Палац Щербатових і парк, закладений у XIX ст. (архітектор Іржі Стібрал);
- колишній костел Йосипа Обручника (1806). Вимурований коштом Станіслава Потоцького;
- церква Св. Трійці (1881),
- будівля чоловічої гімназії (1838);
- колишня електростанція (архітектор І. Стібрал);
- млин.
У місті встановлено пам'ятники: М. Некрасову (1971, скульптор О. Скобліков, архітектори В. Жигулін і А. Крейчі), Марко Вовчок (1975, скульптор П. Мовчун, архітектор О. Гайдученя), Івану Франкові встановлений пам'ятник 23 серпня 2011 року.
Археологічною пам'яткою є Немирівське городище, розташоване за 3 км від міста.
Памяткою садово-паркового мистецтва у місті Немирові є парк палацу княгині Щербатової, який був закладений 1787 року польським магнатом Вінцентієм Потоцьким, також носить назву Немирівський. Парк був Площа Немирівського парку становить 85 гектарів. На території південної частини парку функціонує система ставків. 2017 року виповнилось 230 років з дня заснуванням Немирівського національного дендрологічного парку. З 10 квітня 2013 року указом міністерства «Немирівський парк».
