Садиба Лизогубів
Садиба Лизогубів — комплекс споруд та інших об'єктів, що створювався у седнівському маєтку Лизогубів з кінця XVII до початку ХХ ст.; філія Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського.
Розташована вздовж високого правого берега р. Снов у південній частині Седнева. Почала формуватися наприкінці XVII ст., коли містечко стало маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів. Перший власник — Яків Лизогуб. На його замовлення було зведено низку житлових, культових і господарських споруд, розпочато облаштування парку. У середині ХІХ ст. садиба перетворюється на мальовничий архітектурно-парковий ансамбль. У 1830-х рр., після залишення державної служби, тут оселився Андрій Лизогуб, сюди ж переїхав і його брат Ілля. У кінці 1860-х рр. маєток перейшов до Дмитра Лизогуба, пізніше до Федора Лизогуба.
У садибі Лизогубів у різні роки бували багато діячів культури: Тарас Шевченко (навесні 1846 і 1847 років), Лев Жемчужников, Леонід Глібов, Борис Грінченко, Опанас Сластіон та ін., певний час мешкали революціонери-народники Андрій Желябов і Софія Перовська.