Собор Святого Воскресіння
Кафедральний собор Святого Воскресіння в Івано-Франківську — це головний катедральний собор Івано-Франківської єпархії української греко-католицької церкви.
На початку XVIII століття у Станіславові з'явилися отці-єзуїти. У 1720 році на місці згорілої (під час нападу турків) церкви ректор єзуїтської колегії о. Томаш Зеленський розпочав будівництво єзуїтського костелу, проте через помилки в конструкції будівлю довелося повністю розібрати і побудувати заново. Зразок австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури. В інтер'єрі - великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками А. Монастирським і М. Сосенко.
Теперішня назва катедрального собору Святого Воскресіння була і у головної української церкви міста Станиславова від початку його існування та збудованої ще 1601 року в с. Заболоття на місці теперішньої синагоги. Про неї згадував мандрівник Ульріх фон Вердум, який відвідав Станіславів у 1672 році.
З 20 вересня 1899 р. по 17 грудня 1900 настоятелем собору, як єпископ-ординарій Станіславської єпархії був — митрополит Андрей Шептицький. Храм був відреставрований в 1835, 1885, 1995 та 2003 роках.