Свято-Миколаївський монастир

Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир — православний монастир на Чернечій горі в Мукачевому (Закарпатська область). Перебуває у віданні Мукачівської і Ужгородської єпархії Української православної церкви.

Ікони

У монастирі зберігаються ікона Божої Матері, Скоропослушниця, Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон, і рака з частиною мощів преподобного Мойсея Угрина, а також є безліч частинок мощів інших угодників Божих.

У 1926 р. на прохання оо. Василіян Святіший Отець Пій ХІ дарує мукачівському монастирю старовинну чудотворну ікону Богородиці, як запоруку відновлення марійського культу та побожності серед вірних. Ікона датується 1453 р. Так на всі богородичні свята при монастирі відбувалися багатотисячні відпусти з найбільшим Успенським.

Однак 24 березня 1947 р. Мукачівський василіянський монастир було ліквідовано, а всіх 33-ох монахів-василіян було перевезено до Імстичівського монастиря. Замість василіян монастир заселили православними монахинями Московського патріархату. Турбуючись про чудотворну ікону Богородиці ще в 1936 р. ігумен Мукачівського монастиря о. Полікарп Булик, ЧСВВ та магістер новіціяту о. Гліб Кінах, ЧСВВ замовляють копію ікони, яку у 1947 р. поставили на місце оригіналу, а оригінал на зберігання передали родині бр. Юліана Миговича, ЧСВВ.

Джерело