Тракайський замок

Тракайський (інколи Трокський, або Троцький) замок — найбільший зі збережених у Литві старовинних замків. Знаходиться в стародавній резиденції литовських князів — у місті Тракай. Всередині замку з 1962 року знаходиться музей історії Тракаю і сувенірні кіоски. Замок розташований на острові в озері Гальве. Замок іноді ще називають «Маленьким Марієнбургом». Будівництво кам'яного замку було розпочато в 14 столітті Кейстутом, приблизно у 1409-му основні роботи були завершені його сином Вітовтом Великим, який помер у цього замку в 1430 році. Тракай був одним з головних центрів Великого князівства Литовського і відігравав важливе стратегічне значення.

Опис замку

Тракайський замок займає площу понад 1,8 гектара. Складається з внутрішнього двору, який по периметру оточений потужною стіною, увінчаною трьома оборонними вежами, і самого замку, розташованого на природному узвишші острова. Замок оточений довгим ровом, ширина якого досягає в деяких місцях 12 метрів. Кріпосні стіни, що захищають замок з різних сторін, мають у висоту 7 метрів при товщині в 3,5 метра. Примітно й те, що стіни замку, звернені у бік міста Тракай, мають надзвичайно просторі бійниці, які говорять про те, що через них можна було вести оборонний вогонь з вогнепальної зброї. Решта стін, які дивляться на озеро, мають прорізи, призначені суто для освітлення приміщень замку природним світлом.

У південній стіні підзамче можна виявити залишки кріпосних воріт, обладнаних раніше підйомним механізмом. Сам триповерховий князівський палац був розділений внутрішнім двориком на два великих крила. Він являв собою двокорпусну будівлю закритого типу, споруджену з цегли та кам'яних фрагментів різного розміру, яку було оточено терасою. При цьому великі камені складають майже половину всієї кладки будівлі.

Усередині зали замку прикрашені різнокольоровими віконними вітражами, а на їх стінах знаходяться численні фрески, що описують звичайні для того часу сцени з життя великих князів. Внутрішні приміщення замку були з'єднані між собою дерев'яними галереями, а між князівськими покоями і скарбницею був потаємний хід, що вів у внутрішній двір. Цікаво, що зали замку були обладнані найсучаснішою на той час системою опалення. Гаряче повітря, яке подавалося з розташованої в підвалі замку котельні, проходило по спеціально вмурованих в стіну металевим трубам, віддаючи їм своє тепло.

Джерело