Туристична компанія «ТамТур»ТамТур — там, де ти Є!
Наш графік роботи кожен день з 09:00 - 20:00. Кожні 10% з доходу ми відправляємо через програму «United 24» на допомогу ЗСУ.
(067) 446-75-35 - Валентина
Туристична компанія «ТамТур»
Церква святого пророка Іллі належить монастирю монахів Студійського Уставу Свято-Успенської Унівської Лаври. Дерев’яна церква знаходиться на території монастиря отців студитів у с. Дора (вул. Свободи,148), яке входить до Яремчанської міської ради.
Дерев’яна церква св. пророка Іллі — унікальна пам’ятка архітектури, споруджена у гуцульському стилі у формі хреста, покрита дерев’яною ґонтою. Увінчують церкву 2 куполи: центральний триярусний і задній двоярусний. Особливо припадають до душі прочанам і туристам ікони та внутрішня мистецьки виконана дерев’яна оздоба храму. Інтер’єр декоровано спеціальним орнаментом та зображеннями, випаленими на дереві.
Церква збудована біля центральної дороги, що веде з Івано-Франківська до Рахова. Недалеко початок маршруту на гору Маковиця. Звідси також зручно дістатися до центру Яремче та в будь-який куточок Дори. Від монастиря легко вийти до берегів річки Прут, де є хороші місця для купання.
Монастир св. пророка Іллі постав наприкінці серпня 1935 р. За благословенням митрополита Андрея Шептицького й ігумена Климентія Шептицького, а також за згодою владики Григорія Хомишина, зі Святоуспенської Унівської лаври в село Дора приїхало троє ченців-студитів. Подружжя освітян зі Львова Ілля та Іванна Кокорудзи подарували для потреб обителі два будинки і прилеглу до них землю. В одному з приміщень була облаштована каплиця. У 1936 році Монастир студитів налічував уже 7 іноків.
Будівництво монастирського храму розпочато у 1937 р., і завершено вже в 1938 р. Та оскільки коштів бракувало, порадившись з секретарем, війт села Дора Андрій Бойко на зібранні повідомив, що громада виділить ліс для будівництва безкоштовно. Будівельні роботи велися під керівництвом майстрів Івана Яворського з с. Заріччя та Петра Григорчука з с. Жаб’є.
Від початку заснування у монастирі велася активна культурна та просвітницька діяльність. Монахи організували ремісничу школу, де місцеві мешканці могли навчатися шевству та столярці. У радянський період тут влаштовано склад, згодом — музей атеїзму (1963-1990). У 1990 р. церква була повернута студитам, які провели реставрацію та відновили монастир. Незабаром недалеко від храму було засновано жіночий монастир Згромадження сестер милосердя св. Вікентія. У наш час церква є діючою, тут постійно проводяться богослужіння.
