Вилкове
Поселення Вилково розташоване в Кілійському районі Одеській області.
Історія
Кілійський район починається з міста Кілія, яке розташоване на березі Дельти Дунаю. Ходить така легенда, що коли в цих краях бував древній герой Ахілл (в IV столітті до н. е.), його потомок Олександр Македонський саме тут засновує поселення Ахілія, на зазначеній Ахіллесовій п’яті (див. «Міфи та легенди Стародавньої Греції»). По іншій версії місту дав ім’я сам князь Кий. За часи Київської Русі місто було відоме як друга столиця князя Святослава. Сам князь побажав перенести столицю з Києва на Кілію, але цього не сталося, так як незабаром він загинув від рук половців.
Поселення Вилково було засновано як село Липованське у 1746 р. (деякі джерела вказують на 1762 р.) так званими старовірами або липованами.
Отже, за царським указом від 6 серпня 1786 року російські старообрядці офіційно іменуються липованами. Термін липован, таким чином, став синонімом слову старовіри або старообрядці, даючи ознаку «чистих руських» вихідців з самого серця Росії, які придержуються старої віри».
Це були донські козаки, котрі вперше поселились у дунайських плавнях у 40-ві роки XVIII століття.
На паралелі на цих територіях йшло поселення біглих від переслідувань запорізьких козаків після зруйнування Запорізької Січі. Однак липовани до сих пір займають переважне місце в числі населення міста, та від часів заснування міста зберегли багато своїх релігійних традицій. Місто має 3 церкви – ортодоксальна православна та дві старообрядські липованські. Та з 1812 р., після підписання Бухарестського миру, Вилково стає повітовим містом Бессарабської губернії.
Перші жителі Вилково почали освоювати плавні, але для того, щоб побудувати житло, посадити сад та город, спочатку треба було збудувати штучний острівок. Будівельні матеріали брали тут, викопували навкруги острівка канали. Та і сьогодні населення старого міста продовжує жити на цих островах, кожен з яких оточений каналом або «єриком». Дороги від кожної будівлі прокладені по кладкам та місткам.
Викловська будівля має особливу конструкцію: на початку будівництва встановлюють дерев’яний каркас, а потім його обкладають почеретовими снопами. Ззовні та зсередини житло обмазують дунайським мулом, який змішується з рубленою очеретом або соломою, а останні верхні шари – з тирсою. Таке житло-термос чудово зберігає в собі стабільний внутрішній клімат: взимку – тепло, а влітку – прохолоду. В Вилкове створені всі умови для ведення риболовства. Майже всі вулиці міста – це канали та протоки, а також тут дуже багато різноманітних мостів, містків та переходів.
При Вилково, у свій час, був, створений природоохоронний заповідник «Дунайські плавні».
На сьогодні Вилково – це великий та привабливий туристичний центр, який недаремно прозвали одеською «Венецією».
Географія
Місто розташоване в українській частині дельти Дунаю, до моря по Очаківському гирлу – більше 6 кілометрів. Найближче морське узбережжя знаходиться в районі селища Приморське (на р. Дунай та в м. Вилкове пляжів нема). В Вилкове розташована адміністрація Українського Дунайського біосферного заповідника.
Відстань до Одеси по автошляхам – 227 км.
Населення
По даним населення України 2001 року по місту Вилково: загальна кількість жителів – 9426 осіб., з них українці – 2236; росіяни – 5540; молдовани – 92; болгари – 37; гагаузи – 31; інші – 1490 осіб.
