Харків
Харків — місто на північному сході України на Слобожанщині, науковий центр України, адміністративний центр Харківської області. Єдине місто в Україні, що володіє повним комплектом нагород Ради Європи: Дипломом, Почесним Прапором, Таблицею Європи і Призом Європи. Друге за кількістю мешканців місто України.
Історія
Ще за часів Київської Русі на місці сучасного Харкова знаходилося стародавнє місто Донець. Ймовірно, назва міста походить, від річки Харків (або стар. «Хар-Кобе»), та інші версії — від засновника поселення хутора Харкова козака Харитона (Харька), або від козака Івана Каркача (Харкача). Половецька версія говорить о поселенні половців, які заснували міста Шарукань (Харукань).
На початку XVII ст. територія сучасної Харківщини належала до Московської держави, але до 1650 р. це місце було малозаселенне. Московська держава будувала укріплення й оборонні лінії проти кримських татар та ногайців. Проте російські рекрути не були постійним населенням. Паралельно починається українська колонізація з сусідньої Гетьманщини.
За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. 1732 року була спроба замінити слобідські козацькі полки на армійські. Заснований 1659—1660, Харківський полк як адміністративно-військова одиниця належав до найбільших у Слобідській Україні. З цього часу він почав нараховувати біля 135 осель, у яких жило 5870 козаків, та згодом поселення, яке приходило сюди з різних куточків України та Росії, налічувалося до 75 000 мешканців. Слобожанський козацький полк складався тоді з 18 сотень. Та Харків став військово-адміністративним осередком з власними полковою канцелярією та трибуналом. Рада міста обирала Старшину, але договір про його прийняття затверджував царський уряд.
У 1780–1796 роках Харків був центром Харківського намісництва Російської імперії. Під наглядом губернатора і намісника Харків почав впевнено рости.
У 1805-у році відбулося урочисте відкриття Харківського університету, що дало потужний поштовх для перетворення провінційного міста із вже великим населенням в висококультурне місто, куди з’їжджався світ науки та мистецтв, взагалом Російської імперії, Німеччини, Голландії та інших країн Європи. Харків став визначним центром для всієї Української Держави, дія якої в значній мірі ми можемо спостерігати і сьогодні. Тому Харків є привабливим місцем для туристичних маршрутів.
Географія
Харків лежить на вододільному підвищенні і в долині річок (Харків, Лопань, Уди, Немишля); на території сучасного Харкова ці невеликі річки сходяться і нижче вливаються (через Уди) до Сіверського Дінця. Первісно долини річок на території нинішнього Харкова були заболочені, улітку деякі висихали до малих потоків (Нетеча, Немишля).
Харків має велику кількість парків і скверів, історія заснування і розвитку декотрих з яких налічує понад 100-літній період, та багатий природно-заповідний фонд.
Музеї
У Харкові працюють численні музеї. Найбільш цінні експонати Історичного музею належали раніше Григорію Сковороді, Тарасу Шевченку, харківським театрам та цехам. Художній — з визначними творами Миколи Самокиша, Сергія Васильківського, Володимира Боровиковського, копією Запорожців, що пишуть листа турецькому султану, та ін. Літературний музей знайомить з художньою літературою, з історією літератури на Слобожанщині та сучасною літературною теорією.
Діють також музей археології та етнографії Слобідської України (Краєзнавчий музей), меморіальний будинок-музей Гната Хоткевича, морський музей, музей видатних харків'ян та музей історії та залізничної техніки Південної залізниці, також є музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху, та музей сексуальних культур.
