Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09
  • 14
  • 4

Костел святої Варвари

Костел Свято́ї Варва́ри у місті Бердичеві — парафіяльний католицький храм (в наш час Києво-Житомирська дієцезія, Бердичівський деканат) , заснований у середині XVIII століття; визначна архітектурна та історична пам'ятка міста, області і всієї держави.

Історія

У 1756 році на місці теперішнього костелу була побудована дерев'яна восьмигранна каплиця на честь коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

Бердичівський парафіяльний костьол під титулом Святої Варвари було засновано у 1759 році Варварою Радзивілл. Саме цей чинник, тобто фінансова підтримка від самого заснування парафії постійними її парафіянами й опікунами князями Радзивілами зумовив той факт, що аж до 20-х років XX століття Бердичівська парафія св. Варвари лишалась однією з найбагатших у Луцько-Житомирській діоцезії.

В 1824—1825 роках, перебуваючи при дворі князів Радзівіллів, юний Фридерик Шопен грав у костелі та навчався грі на струнних інструментах у професора Живного. Костел також відомий тим, що 14 березня 1850 року о 7 годині ранку в ньому взяли шлюб відомий французький письменник-класик Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка Евеліна Ганська. Обряд здійснював прелат Олицької колегіати кс. Віктор Ожаровський. В 1858 році в храмі був охрещений відомий письменник-марініст Джозеф Конрад (Юзеф Коженьовський).

З приходом радянської влади у 1922 році усі цінності з храму були конфісковані й націоналізовані. Ще через 15 років (1937) у період релігійних гонінь костьол було замкнено.

Під час Другої світової війни і нетривалий час після неї — з 1941 по 1947 роки — костьол діяв. З 1950 року костьол знову був закритий.

У радянський повоєнний час костьол спершу пристосували під складське приміщення, а згодом приміщення культової споруди використовували пристосували під спортивну школу. використовувався як дитяча спортивна школа.

У 1966 році в пам'ять про вінчання в костьолі письменника Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської на стіні костьолу було встановлено меморіальну дошку.

У 1969 році головний вхід до костелу був замурований, орган, хори, вівтар та окремі архітектурні прикраси — знищили. У вівтарі зробили вхідні двері, побудували залізобетонне перекриття центральної нави костьолу на два поверхи — для атлетичного і гімнастичного залів. Дзвіницю та сигнатуру над храмом тоді ж розібрали.

Нарешті 11 січня 1991 року понівечена християнська святиня знову була повернута віруючим, але вони туди не входили ще тривалий час, чекаючи також і на повернення кляштору Босих Кармелітів.

27 листопада 1994 року у костьолі Святої Варвари відбулася перша Служба греко-католиків. Її здійснив греко-католицький священик отець Петро Дутчак. Підтримка римо-католицького священика Бернарда Міцкевича дозволила вирішити питання щодо місця проведення богослужінь в подальшому – у костьолі Святої Варвари.

З цього часу існувала домовленість з римо-католицькою громадою, згідно якої парафіяни УГКЦ проводили Богослужіння у храмі святої Варвари, до завершення будівництва власного храму, який мали звести в Бердичеві по вулиці Котовського, 19.

Освячено новий храм, греко-католицької парафії св.священно мученика Йосафата, 5 жовтня 2014 року преосвященійшим Владикою Йосифом Міляном, єпископом-помічником Київської Архиєпархії.

До 200-річчя з дня народження Оноре де Бальзака 18 травня 1999 року відкрито нову меморіальну дошку (вид попередньої представлено унизу). Відкриття меморіальної дошки благословив єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.

У 2000 році в костьолі встановлено мармуровий хрест на честь 2000-ліття від Різдва Христового.

16 липня 2006 року на тому ж місці, де була каплиця, відбудовано та освячено грот на честь коронації Матері Божої Бердичівської (до 250-ї річниці коронації).

За сучасності костел належить до Києво Житомирської, римо-католицькій дієцезії.

Джерело