Підгірці
Підгірці — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, центр сільської ради.Історія
Перші згадки про це селище починається від 981 року, яке входило до складу держави Рюриковичів. Від 1054 р. входило Волинського князівства, а від 1199 р. — до об'єднаного Галицько-Волинського князівства. У VII–XIV століттях в тих місцях існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько, яке згадується у літописах з 1188 по 1233 роки (деякі документальні нариси звучать у «Слові о полку Ігоревім»).
Літописи розповідають також про події, коли князь Роман Галицький намагався вигнати з Пліснеська галицьких бояр та їх союзників — угорських феодалів, але спроби сили були марними. Відомо і про перемогу в Пліснеську Данила Романовича над боярами Арбузовичами.
Збереглись рештки стародавнього міста — городище площею близько 160 га, оточене системою земляних валів та ровів, загальна довжина яких становить приблизно 7 км. Це найбільша і найкраща пам'ятка руських фортифікаційних споруд.
У 1241 році Пліснеськ був повністью зруйнований ордою хана Батия.
Приблизо через 159 років (1400 р.) ці місця знову заселялися і іменюється Підгірцями. Його землі на той час опинилися в прикордонній смузі між вороже настроєними Польщією та Литовським князівством.
У 1432 р. Селище відійшло до Польщі, на яке польський король Владислав III Варненьчик утвердив шляхтичеві Іванові (Янушові) Підгорецькому право власності.
1633 р. Підгірці придбав великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Він дав розпорядження на будівництво замку, який був завершений у 1640 році.
Гетьман Богдан Хмельницький, який вів козацьку дружину до Львова, намагався відбити Підгірці від польського поневолення (відомо, що шляхтич Конєцпольський був особистим ворогом Хмельницького).
У 1682 р. дідич Станіслав-Ян Конєцпольський, помираючи бездітним, заповів свій маєток сину короля Яна ІІІ Якубу Людвіку Собеському, але фактично власником маєтку став його батько, король польський Ян ІІІ Собеський, який володів ним до своєї смерті 1696 р. 1718 («продавець» маєтку — королевич Константій Владислав Собеський), 1720 або 1725 р. (за різними даними) маєток у Підгірцях придбав у Собеських Станіслав Матеуш Жевуський — майбутній гетьман великий коронний. 1720 р. до Підгірців з Поділля було перевезено і встановлено дерев'яну церкву Святого Миколая.
За три століття маєток передавався з рук в руки та зазнавав багатьох змін. У XX ст. існує як музей та тубдиспансерний санаторій, але остаточно у статус історичної пам’ятки увійшов на початку незалежності.
На сьогодні селище разом із палацом так добре приваблює туристів.
Географія
Село розташоване на шосе Золочів — Броди, за 1,7 км від траси Київ — Львів на схилах горбів Вороняків, що підіймаються тут до 403 м над рівнем моря. Віддаль до районного центру — 24 км. Населення — приблизно 1400 чоловік. Сільраді підпорядковане також село Загірці.
Пам'ятки
- Городище X—XIII ст.
- Замок XVII ст.
- Церква блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (давніше Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа), споруджений у 1752—1766 роках.
- Церква (дерев.) 1720 р.
- Парк XVIII ст.
- Заїжджий двір XVIII ст.
- Василіянський монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури XVIII ст.
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (відкритий 6 березня 2014 року).
