Свято-Миколаївський собор (Бердичів)
Свято-Миколаївський собор або Миколаївський собор у Бердичеві — православний храм, побудований в 1910 році в стилі пізнього бароко (рококо).
Історія
Собор побудований в 1908 році, при цьому його історія бере початок з середини ХVІІ століття.
Собор споруджено на місці дерев'яної церкви Св. Миколая, яка була збудована у 1748 р. зусиллями власниці міста Барбари-Франциски Завіші-Кезгайло, дружини Миколая Фаустина Радзивілла.
6 грудня 1751 року дерев'яний храм, зведений з дубового зрубу, був освячений.
Довгий час Миколаївський храм був уніатським (греко-католицьким) і усипальницею княжого роду Радзивілів.
У 1794 році Миколаївська церква стала православною.
1814 або до 1814 року князь Радзивілл подарував землю Миколаївській церкві.
У неділю 21 травня 1906 року в церкві відправили останню літургію і за деякий час дерев’яну споруду розібрали. Будівельники приступили до спорудження нового кам’яного храму.
29 і 30 листопада 1908 року у Бердичеві відбулись святкові заходи з нагоди освячення новозбудованого храму за участі Преосвященнійшого Павла, єпископа Чагиринського: вранці 30 листопада благочинний і настоятель собору священик В’ячеслав Бичковський освятив престол у південній частині вівтаря нового храму в ім’я святої великомучениці Варвари, а вже перед пізньою літургією єпископ Павло освятив і головний престол Миколаївської церкви.
З 1921 по 1937 р. у церкві служили обновленці, а в 1938 році храм був закритий радянською владою, і потім використовувався як зерносховище.
Богослужіння в церкві було відновлено під час Другої світової війни в лютому 1942 року.
У 1996 році Миколаївська церква отримала статус собору.
У 2013 році було прийнято рішення про золочення соборних бань майстрами з Києво-Печерської Лаври.
На території собору знаходиться могила архімандрита Григорія Боднарчука. Поряд – пам’ятний знак на честь 2000-ліття Різдва Христового, встановлений 19 грудня 1999 року.