Зовнішній вигляд будівлі дійшов до наших часів із значними змінами, а дуже цінний інтер'єр синагоги було цілковито знищено в 1929 році — під час перепланування споруди під семирічну школу. Тоді чимало відомих українських пам'яткоохоронців, зокрема й професор Федір Ернст, зробили все можливе для збереження цінного різьблення — культових конструкцій та речей: «…безперечно чималу художню цінність має високий (на три поверхи) „уренкойдеш“ (вівтар), прекрасної різьби, з традиційними зображеннями, „балемер“ (катедра)… також цікавої роботи, з підписом майстра». Додавалося, що збереженню підлягає також люстра. Проте, як зазначив історик О. Ярмола, міська рада на ці висновки не зважила і того ж року провела перепланування Білоцерківської синагоги «…з такою швидкістю, щоб поставити пам'яткоохоронні органи перед фактом, якого змінити вже було не можливо».
