Туристична компанія «ТамТур»
ТамТур — там, де ти Є!
Працюємо для Вас кожен день з 09:00 до 21:00, неділя — вихідний.
(096) 010-99-77(093) 607-53-09
  • 4
  • 1

Заньки

Село Ніжинського району Чернігівської області, Україна.
За даними наукових розвідок село засноване в середині XIV століття.

На час II пол. XVII—I пол. XVIII століть належало до рангових маєтностей Ніжинського полку. Так відомо, що на початку XVIII століття ніжинський полковник Л. Я. Жураківський віддав Заньки вертіївському сотнику, проте вже наступник Жураківського — І. С. Хрущов — знову повернув село у власність полку в 1728 році.

Від 1758 по 1782 рік Заньки входили до числа сотенних містечок Ніжинського полку. У селі існувала дерев'яна церква Миколи Чудотворця з дзвіницею (зведена 1777 року; на початку ХХ століття зрубну церкву було розібрано й зведено цегляну, під час перебудови додано другий престол на честь Різдва Пресвятої Богородиці; освячена 1901 року за приходського священника М. Петрушевського. Останній відомий настоятель перед закриттям храму — отець П. Марков). Існувала також земська школа.

Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 років та геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР: за даними Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні число жертв по Заньках склало 169 осіб.

У рамках злочинних дій в селі, зокрема, зруйновано церкву Миколи Чудотворця, сплюндровано цвинтар (у числі інших й поховання генерал-майора артилерії Євтихія Костянтиновича Адасовського — брата М. К. Заньковецької), також відчутно скоротилась кількість населення, у тому числі не лише через високу смертність, а й з огляду на переїзди до інших районів УРСР та СРСР, як результат політики розкуркулення та програми вербування населення на переїзд до степових районів.

У роки Німецько-радянської війни 195 заньківчан було мобілізовано до лав Червоної армії, з них на фронтах загинув 151 житель села. 15 вересня 1943 року гвардійським стрілецьким корпусом 13-ї армії з села були витіснені частини вермахту.

У повоєнний час поновлено діяльність колгоспу (носив ім'я більшовицького діяча С. М. Кірова), зведено фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, філію райпобуткомбінату, будівлю сільради (1970), нову тваринницьку ферму, магазини.

Неподалік села існувала цегельня. У середині 1960-х було проведено необдуману меліорацію природних комплексів у самому населеному пункті та поблизу нього, що призвело до непоправних змін в екології села, зникнення багатьох видів рослин та тварин, особливо птахів, у тому числі — червонокнижних.

Джерело


Тури під замовлення 1